"Тягинка залишилась лише у нас в музеї"

6 червня російські окупанти підірвали Каховську ГЕС. Одним із найцінніших археологічних об’єктів, які постраждали від затоплення, стала нещодавно досліджена Тягинська фортеця, зведена у XIV-XV століттях. Пам’ятка Національного значення має стосунок до історії України, Литви та Кримського Ханства. До початку повномасштабного вторгнення країни-терористки РФ українські археологи спільно із литовськими волонтерами проводили ґрунтовні дослідження унікальної фортеці, яка пов’язана із ім’ям Великого Литовського князя Вітовта.

Споруда була частиною великої фортифікаційної системи, що простягнулася від Дністра на Заході до Дніпра на Сході і поєднала мережу фортець і митниць на Великому Торговому шляху, контактів культур цивілізацій Європи і Азії.

Експедицію очолила археологиня Світлана Біляєва. Під час розкопок 2021 року – науковці дослідили і музеїфікували унікальні знахідки, які на сьогодні залишились чи не єдиною "живою" пам’яттю про цінний історичний об’єкт.

Через збіг обставин – експонати, які виявили у Тягинській фортеці, не лише врятовані, але й доступні для перегляду на виставці в Києві.

Експозиція "Фортеця Тягинь" представлена в Музеї Археології по вулиці Богдана Хмельницького, 15.

Кореспондентка УП.Життя побувала в музеї і поговорила з директоркою Ларисою Кулаковською про цінні знахідки та історію виставки, завдяки якій частина історичною пам’яті була збережена.

Археологічний музей Інституту археології НАН України розташовується у напівпідвальному приміщенні Національного науково-природничого музею. Його будівля постраждала від вибуху після падіння російської ракети у парку Шевченка, восени 2022.

Кімнати археологічного музею розташовані доволі низько і з іншого боку будівлі – тут скло лишилось цілим, але одразу після вибуху вікна захистили, а цінні експонати колекції евакуювали.

Читайте також: ООН після підриву Каховської ГЕС "відзначає" День російської мови: українці обурені

Потрапити до музею зараз можна тричі на тиждень. Виставка "Фортеця Тягинь" займає одну залу. Більшість експонатів – у вітринах. Ліворуч – яскравий банер із назвою експозиції. Після затоплення Херсонщини зала із експонатами не просто викликає цікавість, але й розчулює.

Виставку "Фортеця Тягинь" оновили у листопаді 2022, до дня звільнення Херсону. Перший її варіант відкрили ще до повномасштабного вторгнення. Частину об’єктів фактично врятували, адже вони знаходились у Херсонському краєзнавчому музеї, який у 2022 був цілковито розграбований.

"Історія нашої виставки специфічна. Вона була відкрита 16 лютого 2022 року. Власне, за тиждень до початку повномасштабного вторгнення. Експонати ми брали у Херсонському краєзнавчому музеї. Під час розкопок, матеріали здаються по місцю розкопок, і потім при нагоді їх можна взяти. Ми взяли їх до кінця минулого року. Перша виставка включала десь 70 експонатів", – розповідає Лариса Кулаковська. Показує опис до першої виставки.

У Музеї Археології триває виставка експонатів з Тягинки. Фото: Ганна Щокань Читаємо про Тягинь: "Фортеця знаходиться у чудовій рекреаційній зоні Національного Нижньодніпровського природного парку і може стати визначним туристичним об’єктом не лише українського, а і міжнародного туризму, особливо за умов здійснення консервації, реставрації та музеєфікації її об’єктів. Це визначна пам’ятка історії Литви і України, вимагає спільних зусиль вивчення українських та литовських вчених".

Читайте також: Археолог назвав найбільші історичні втрати від підриву Каховської ГЕС

Від опису боляче – зараз фортеця Тягинь затоплена, як і низка інших надцінних історичних об’єктів. Єдиною "живою пам’яттю" про неї зараз залишились експонати, вивезені з Херсонщини Світланою Біляєвою. Розкопки проводили без державного фінансування. Допомагало Литовське земляцтво і литовсько-українське товариство, представництво якого було в Херсоні.

На виставці показують металеві деталі зброї. Фото: Ганна Щокань "Було кілька наукових проєктів з Литвою для дослідження цієї пам'ятки. Коли велись розкопки в Тягині, туди приїздило багато творчої молоді, художників, дизайнерів – влаштовували дні відкритих дверей, створювали інсталяції. Це заохочувало громаду, пересічного громадянина, щоб відвідати дійство, взяти в ньому участь, якось доторкнутись. І заразом була популяризація історії України – виникав інтерес: що ж тут врешті-решт копається. І вже хтось приїздив додому, щось читав про Тягинь – що не просто село, а село з багатовіковою традицією, історією", – каже Кулаковська.

У Музеї археології можна побачити результати розкопок фортеці Тягинь. Фото: Ганна Щокань Світлана Біляєва досліджувала фортеці у Білгород-Дністровському, Очакові, співпрацювала з турецькими науковцями. Тягині присвятила кілька експедицій, остання з яких завершилась у 2021.

"Всі експонати, які є – це з її розкопок. І навіть те, що вони не встигли ще опрацювати і передати в музей. Бо після розкопок матеріал потрібно опрацювати – елементарно його треба помити, почистити, зашифрувати, написати, що звідки. А потім для звіту замалювати, зафотографувати і описати. Частину, невеличку, Світлана Біляєва привезла до Києва, щоб опрацювати тут, і потім повернути до Херсону. Частину знайдених об’єктів вивезти не вдалось, бо у 2021 розкопки ще тривали. Були великі плани на 2022 рік", – розповідає Лариса Кулаковська.